top of page
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА

Діяльність та нормативна база

 в КГ №23 КМР на 2022-2023 н. р.

​ОСНОВНІ ЗАДАЧІ:

  • Здійснює психологічний супровід розвитку дитини

  • Визначає психологічну готовність дітей до навчання в гімназії (діагностична та корекційна робота з дітьми, що виявились не готові до школи)

  • Вивчення процесу адаптації першокласників та п’ятикласників до шкільного життя. Профілактична дезадоптація

  • Психологічний супровід розвитку підлітків (діагностика особистісних рис та якостей, особливостей характеру, стимулювання саморозвитку та самовиховання, консультування з особистісних проблем, тематичні бесіди, навчальні заняття, тренінги, психологічна допомога в кризових ситуаціях)

  • Допомога в професійному самовизначенні старшокласників

  • Робота з учнями старшого шкільного віку (виявлення психологічної готовності до «дорослого життя»)

  • Виявлення «групи ризику» (діти, що мають труднощі в навчанні, поведінці; емоційні розлади).Рекомендації батькам, вчителям, учням

  • Психологічна діагностика важковиховуваності та акцентуації характеру

  • Розробка програм педагогічної та психологічної корекції неадекватної поведінки

  • Профілактика правопорушень

  • Орієнтація учнів на здоровий спосіб життя

  • Попередження суіцидної поведінки

  • Пошук шляхів оптимізації навчально-виховного процесу

  • Врегулювання конфліктних ситуацій

  • Робота з обдарованими дітьми.

  • Робота з обліковими дітьми (сиротами, з малозабезпечених сімей, з багатодітних сімей, що постраждали від аварії на ЧАЕС…)

Соц-пед.jpg
НОРМАТИВНА БАЗА
НАКАЗ Про призначення повноваженого з прав дитини

РІЧНИЙ ПЛАН роботи соціального педагога

Переглянути у .PDF
НАКАЗ № 616 від 02.07.2009 про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України
НАКАЗ № 509 від 22.05.2018 про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України
НАКАЗ № 609 від 08.06.2018 про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА

Телефонна гаряча лінія психологічної підтримки у Кривому Розі

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ

7 порад: Як батькам поводитися з дітьми під час війни

Будь-який прояв негативних емоцій – нормальна реакція в українських реаліях сьогодення, але в НСЗУ наголошують:"Паніка, крики, сльози батьків викликають у дитини відчуття, що відбувається катастрофа".
   Навіть коли довкола відбуваються страшні події, які важко сприймати з "холодною" головою, все одно пам’ятайте:

Спокійні ви – спокійна дитина

   Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. Це допоможе їй легше адаптуватися до складних життєвих обставин. 
   Якщо ви роздратовані, візьміть паузу. Щоб заспокоїтися, не тільки діти, а й дорослі потребують пауз. Зробіть декілька глибоких вдихів, дайте собі кілька хвилин, щоб упорядкувати свої думки, – і ви зможете прийняти ефективніше рішення.
   Зберігайте спокій. Дитина у сприйнятті світу орієнтується на батьків. Паніка, крики, сльози батьків викликають у дитини відчуття, що відбувається катастрофа. Якщо батьки намагаються поводитись спокійно, дитина легше адаптується", – зазначають у служб

 

Не забувайте про обійми

   Намагайтеся якомога частіше обіймати дитину. Вона має відчувати, що ви поруч.

Рятують від депресії  та згуртовують родину прогулянки на свіжому повітрі
   Прогулянки – це не лише про фізичну активність, але й про релакс. Це безпечний, ефективний і безкоштовний засіб від депресії на фізіологічному рівні. Доведено науково! 
   Прогулянки оздоровлюють весь організм, оскільки стимулюють інтенсивний рух крові по судинах.
   Вчені Стенфордського університету запевняють: прогулянка на природі, що триває не менш ніж півтори години, зменшує активність ділянки мозку, у якій генеруються негативні емоції

 

Грайте з дитиною

   Живий контакт з батьками допоможе дитині відволіктися. Не залишайте її наодинці з гаджетами.
   Раніше Центр громадського здоров'я
опублікував перелік простих ігор, за допомогою яких батьки зможуть допомогти своїм дітям зняти напругу.

Транслюйте дитині відчуття безпеки

   Проговорюйте дитині, що у будь-якому випадку захистите її від небезпеки. Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки: для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо доводиться евакуюватися, слід пояснити, чому це життєво необхідно.

   Психологиня Світлана Ройз разом з Міністерством освіти і науки також розповідали, як правильно говорити з дитиною, якщо хтось із батьків йде на війну.
   Варто пояснити дитині, що дорослі її захищають, долаючи ворога. Вона має знати, що життя змінилось не назавжди. Частіше кажіть їй, що колись війна обов'язково скінчиться, але не називайте жодних часових термінів.

Кажіть дитині правду

   Важливо бути відвертими з дітьми навіть тоді, коли стається найгірше. Не обов'язково вдаватися до жахливих подробиць, але вона має знати правду.
 

   Також в НСЗУ наполегливо радять не дивитися при дитині відео з вибухами та ненормативною лексикою.
   Раніше у Центрі протидії дезінформації при РНБО
роз'яснили, як допомогти дитині пережити вимушений переїзд під час війни.

Намагайтеся дотримуватись звичної для дитини рутини

   Рекомендуємо дотримуватись  таких ритуалів:
    Режим сну
    Ранкові рутини
    Фізична активність
    Якісно проведений разом час

    Особливі вихідні
    Рутини для підтримання здоров’я
    Тримаємо зв’язок «мама-тато + тато-дитина»


   Для всіх, хто виїхав за кордон, рекомендую слідкувати за тим, щоб ваше спілкування було регулярним і рутинним. Пріоритетність наступна:
зв’язок матері і батька;              зв’язок батька і дитини.


   Чому саме так? Ставлення дитини до батька формується через матір. Що менша дитина, то більш значуща ця послідовність. Мати виступає в ролі «оптики» щодо сприйняття дитиною батька. Отже, якщо татам важливо мати гарні стосунки з дітьми, вкрай важливо підтримувати міцні й теплі взаємини з їхніми мамами.)
   У Pinterest за запитом «day routine» можна знайти безліч ідей, як створити борд, на якому дитина може сама позначати, з якими рутинами вона сьогодні мала справу. Ви можете намалювати й розписати цей борд разом із сином чи донькою.

 

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ

Як допомогти дитині підвищити мотивацію до навчання?

 

З’ясувати причини, чому дитина відмовляється вчитися
Часто на заваді бажанню вчитися стоїть перевтома, конфлікт з однокласниками чи сварки в родині. Усунувши ці фактори і створивши сприятливу атмосферу в родині, ми зробимо суттєвий крок до підвищення інтересу дитини до навчання.

   Якщо причина лежить глибше або ви не можете її знайти, варто проконсультуватися з психологом, який допоможе розібратися в ситуації і, можливо, дасть конкретні поради.

   Якщо дитина не впевнена в собі та своїх силах — підтримайте її:

- нагадайте час, коли все вдавалось,

- підкажіть, як зробити швидше та якісніше,

- давайте підказки,

- хваліть за успіхи,

- будьте поряд і будьте опорою.

Як допомогти дитині підвищити мотивацію до навчання.jpg

Підтримувати допитливість

   Насамперед, дуже важливо не задушити витоки внутрішньої мотивації, коли дитина намагається пізнавати й досліджувати світ, в нових та значно складних для себе умовах.

   Намагайтеся формувати у дітей установку, що процес пізнання нового — це цікаво, і що ви, як батьки, це заохочуєте. Заохочуйте пізнання нового не тільки під час вивчення навчального матеріалу дитиною, але і протягом життя.

   Підтримуйте природу дитячої допитливості, давайте дитині розгорнуті відповіді, а не обмежуйтесь фразами «Не лізь!», «Не заважай!», «Відчепись!»

 

   З огляду на важливу роль, яку допитливість грає у процесі навчання, пропонуємо кілька порад, які допоможуть розвинути у дитини цю якість.

 

   Заохочуйте інтереси вашої дитини. Найкраще діти вчяться за допомогою дій, які утримують їхню увагу та стимулюють уяву. Знайдіть види діяльності, які подобаються дитині найбільше, і практикуйте їх разом якомога частіше. Наприклад, якщо дитина любить танцювати під певну музику, створіть їй усі умови для цього заняття. Якщо вона любить тварин, водіть її частіше в зоопарк, демонструйте фільми й передачі про тварин, разом читайте книги про них.

   Створіть цікавий простір. Найменші діти проводять більшу частину часу, спостерігаючи за навколишнім оточенням. Їм цікаво дізнаватись нове про навколишнє середовище, тому дайте їм цікаві й безпечні іграшки та предмети, які вони зможуть досліджувати, які будуть стимулювати їхні відчуття та почуття.

   Заохочуйте ігри, що стимулюють уяву. Незважаючи на все різноманіття електронних іграшок у наш час, постарайтесь дати дітям можливість пограти з такими простими предметами, як коробки, кубики, пластилін або пісок. Деяким вони можуть здатись нудними, але вони незамінні для розвитку творчості та уяви. Насправді ці іграшки є одним із кращих інструментів навчання, оскільки дають широкий простір для допитливості під час гри. Не кажіть дитині, що робити з матеріалами, як їх використовувати або яким повинен бути кінцевий результат її творчості. Нехай гідом їй буде її власна допитливість.

   Використовуйте відкриті запитання. Намагайтеся уникати запитань, які передбачають односкладові відповіді на зразок «так» чи «ні». Ставлячи відкриті запитання, ви будете стимулювати мислення дитини, підштовхуючи її до самостійного пошуку рішення.

   Спробуйте ставити їй такі запитання, як: «Що ти думаєш про...?», «Що би ти зробив на місці головного героя книги? Чому?».

Для розвитку допитливості

   Важливо не тільки створити сприятливі зовнішні умови, а й усунути фактори, які вбивають у дітей бажання пізнавати щось нове:


1. Страх. Цей фактор є ворогом допитливості № 1. Коли дитина хвилюється або боїться, вона, швидше за все, відмовиться від пошуку нових знань і досвіду. Пам'ятайте, що від того, як ви допомагаєте дитині впоратися зі стресовою ситуацією, залежить, як скоро вона адаптується й повернеться до бажання отримувати нові знання й досвід.
 

2. Обмеження. Коли батьки суворо вказують дітям: «Не чіпай!», «Не лізь!», «Не кричи!», «Не можна!», «Не брудни!», діти рано чи пізно втратять інтерес до досліджень. Якщо ми виробимо в них надмірну відразу до забрудненого одягу, їхній ентузіазм дослідників природи значно знизиться. Використовуйте якомога менше обмежень, але при цьому не забувайте про заходи обережності й безпеки.
 

3. Відсутність інтересу батьків. Дуже важливо, щоби батьки не усувались від занять дитини, а із захопленням та ентузіазмом брали в них участь, яка забезпечує сприятливе психологічне та емоційне середовище для оптимальної творчості й досліджень. Участь дорослих дає дитині відчуття безпеки, а також схвалення її зусиль, яке дуже важливе для формування здорової самооцінки.
   

   Пам'ятайте, що ви - перший і найважливіший учитель вашої дитини. Заохочуйте її допитливість і відкривайте перед нею все нові й нові горизонти пізнання та досвіду. Не забувайте про те, що діти люблять досліджувати оточуючий світ за допомогою своїх органів чуття, тому створюйте їм такі можливості в безпечній та сприятливій обстановці.

   Пам'ятайте, що, розвиваючи у вашої дитини допитливість, ви закладаєте в неї прагнення до безперервного навчання, яке буде допомагати їй рости й розвиватися протягом усього життя.
 

bottom of page